Я ще встигну Христу покоритись

1. «Я ще встигну Христу покоритись,
Я ще встигну поправить життя;
Молодість - це пора веселитись,
Й ні про що більш не думаю я.

2. Прагну в світі зазнать насолоду,
Якнайбільше отримати втіх,
А спасіння знайти я ще зможу
І прощення за зроблений гріх», -

3. Так все думав юнак той нещасний,
Помилився він в думках своїх:
Через місяць випадок нещасний
Так зненацька сердегу настиг.

4. Захворів він, а смерть вже чекає,
Думав він все: «Я ще не старий,
Я ще встигну і, що б там не стало,
Погуляю, поки молодий».

5. Залишили сердегу всі сили -
Вже й молитись Творцеві не став,
І обрушився він у могилу,
Мовив: «Пізно» - і жить перестав.