Коли утіха сподівання погасне наче й не було

1. Коли утіха сподівання погасне, наче й не було,
Тяжкі нахлинули страждання, біду нещастя привело...

2. Вона нас радістю сповняє, віллється в душу благодать -
І смерть її не налякає, не зможе горе подолать.

3. Любові голос відізветься в душі, неначе гук труби,
Він над тобою пронесеться: страждай, терпи, живи, люби.