Коли в серці у близького друга гроза

1. Коли в серці у близького друга гроза
І в очах забриніла печалі сльоза,
Осудити ніколи його не спіши,
Прихилившись, молися за нього в душі.
Не кидай у нього каменем - він і так вже поранений.

2. Коли в хату до ближнього ступить біда
І гіркою вже стане солодка вода,
Підійди і розрадь, розпитай, зрозумій
І оливу на рани подати зумій.
Не кидай у нього каменем - він і так вже поранений.

3. Злі чутки про хорошу сестру поповзли,
Вже за спиною в'яжуться пліток вузли.
Щире серце у розпачі крається,
Душа плаче, шукає і кається.
Не кидай у неї каменем - і так вона вже поранена.

4. Брат спіткнувся, а потім ще й боляче впав,
Крила віри й молитви знеможено склав,
І отрута гріховна вже серце в'ялить,
І в душі невимовно щемить і болить.
Не кидай у нього каменем - він і так вже поранений.

5. Шлях вузький - боротьба. За Христом я іду,
Хвилі човен хитають і грози гудуть.
Я з Тобою лиш буду по хвилях іти,
Я так хочу, Ісусе, дійти до мети.
Коли буду в житті я поранений,
Захисти мене, Боже, від каменя.