Пісня № 1442
Коли молюся я до Бога молитва тиха як зоря
1. Коли молюся я до Бога, молитва тиха, як зоря,
То голосна, коли тривога, горить в мені і не згора.
Вона, як полум'я любові, холодну душу зігріва,
Зніма журбу, тамує болі, гріхом залишені бува.
2. Моя молитва - то не відчай перед сльозою самоти,
Вона мене у вічність кличе від справ земних і суєти.
Коли буваю я свавільний чи просто гордий у житті,
Вона, молитва, неодмінно не дасть зійти мені з путі.
3. Моя молитва в час осінній, коли на скронях сивина, -
Жнива надія на спасіння одним одна, одним одна.
Нехай звучить вона недовго - всього два слова, і не більш,
Та все одно єднає з Богом, приносить мир душі моїй.