Дивлюсь я в небесну блакить

1. Дивлюсь я в небесну блакить
І рідний свій край уявляю,
Душа наче пташка летить в простори жаданого краю.
Там квітне чарівна весна, там радість безмірна панує,
Там рідна моя сторона, і серце за нею сумує.

2. На груди Христові схилюсь, забуду страждання і горе
І в хори небесні ввіллюсь, як річка вливається в море.
А поки що тільки в думках я лину до рідного краю
І з вірою в серці свій шлях по вузькій стежині звершаю.

3. Та скоро, я вірю, прийде ота довгождана хвилина,
І зірка досвітня зійде, зустріну я Божого Сина.
Дай віри, Ісусе, мені для Тебе трудитись і жити,
Коли мої скінчаться дні, щоб зміг Тебе в небі зустріти.

4. Я знаю: настане той час, хвилина бажаної мрії,
Зустрінуться там в небесах з Ісусом Христом усі вірні.
Там пісню Мойсея й Христа спасенні усі заспівають,
Там радість буде без кінця - всім серцем туди я бажаю.