Коли дзвенять серпи і коси

1. Коли дзвенять серпи і коси,
Як кожне літечко бува,
І хліб лягає у покоси,
Радіють всі: прийшли жнива.
Для хліба треба працювати
Не день один, а цілий рік, -
У небі будем спочивати
З Христом Спасителем повік.

2. «Я хліб життя, - сказав Спаситель, -
Я морок смерті переміг.
За многих кров Моя пролита,
Вона змиває всякий гріх».
Христос для нас є хліб правдивий:
З небес прийшов, за нас страждав -
Навіки стане той щасливий,
Хто того хліба скуштував.

3. Вже похилився спілий колос,
Налився золотим зерном,
Луна заклично Божий голос
Над кожним містом і селом.
До праці на Господні ниві,
Брати і сестри, поспішіть:
Чекає нас велике жниво -
Запал сердечний не гасіть.