Як загублена вівця блукав я

1. Як загублена вівця, блукав я
Й так далеко зайшов у проблемах,
Та мене відшукав добрий Пастир
І додому приніс на раменах.

2. Як монета, що втратила жінка
І по хаті так пильно шукала,
Бо для неї це втрата велика, -
Так для Бога душа твоя вічна.

3. Як синок, який з батьком прощався,
Свою душу грошима зобавив,
А вкінець, коли голод заставив,
Зрозумів, що він вдома зоставив.