Я син Отця що сотворив цей світ

1. Я син Отця, що сотворив цей світ,
Хоч був гріхом спустошений надовго,
Іду тепер не ховаю сліз
Через літа стривожені до Нього,
Іду туди, де світло не згаса,
Горять людські зірницями надії,
Де край чудес, незаймана краса,
Моя Вітчизна небом даленіє.

2. Твердий мій поступ, скільки б я не йшов,
Стаю мудрішим в помислах щоденних -
Я син Христа, що на Голгофі кров
Пролив за мене в муках незбагненних.
Він смерть здолав, піднявся до небес,
Щоб знов прийти на землю як Спаситель,
Лишив мені життя нелегкий хрест
Та істину, якої не згасити.

3. Я вже не той, що донедавна був,
Щоб жити вічно - народився знову,
Відчув, як нині, у важку добу,
Ще більш потрібне людям моє слово.
Його ж лелію, як мале дитя,
У нім хвала Всевишньому і слава.
Я син Отця, що дав мені життя
І на безсмертя невід'ємне право.