Сумно летять у далекі краї

1. Сумно летять у далекі краї зграйки пташок восени,
Думи все далі відносять мої на своїх крилах вони,
Далі несуть думи мої на своїх крилах вони.

2. Хай не бентежить земне - вище за нього лети.
Що ж мене з ними так кличе-зове в ті незнайомі світи?
Чую, мене кличе, зове в ті незнані світи...

3. Вище за хмароньки, вище від зір - поглядом лиш в той край.
Душа моя, лиш надійся та вір: там твій омріяний рай,
Не на землі - в височині, там твій омріяний рай.