Не задля почесті і слави

1. Не задля почесті і слави
У край небесний я стремлюсь.
Хоч шлях змагань важкий, кривавий -
Я все ж у вірі тій не гнусь,
Що я сподвижник Твій і воїн, що я за Тебе все в борні, -
Чи більша слава є від тої? Чи треба більшої мені?

2. Не задля вічного спокою
У край небесний я стремлюсь.
Хоч і на шлях свій я з тугою
І сльози, й піт не раз проллю,
Одначе труд Твій - насолода для духа дивна і свята,
Найвища серцю нагорода, в ній спокій неба процвіта.

3. Не задля благ обітовання
У край небесний я стремлюсь.
Ти дав мені гріхів пізнання
Й те щастя дав, що я молюсь,
В нове життя мій дух покликав, його любов'ю осінив, -
О, як ця ласка є велика! Чи ж би про більшу снить я смів?

4. Не задля вічних втіх блаженних
У край небесний я стремлюсь -
Лишень щоб тут, в скорботах земних,
Все виявлять любов Твою.
Любові пісня тут нерівна і часто рветься в пітьмі зла -
А там поллється в звуках дивних, як безконечная хвала.