Як скоро час біжить невпинно

1. Як скоро час біжить невпинно,
Пройшли вже тисячі років.
І так час нинішній пролине
Услід забутих вже родів.
Так в вічність день за днем стремиться,
Не залишає і сліда;
Життя на крилах мов несеться,
Прийде і наша вже черга.

2. І наші всі земні діяння,
Труди, турботи, марнота
Немов десь зникнуть у безодні
Подібно мрії, що пройшла.
Пощо ж на світ ти цей родився
І стільки переніс страждань?
До чого ум твій все стремився -
Щоб статись жертвою червам?

3. Земнеє щастя, привид зрадний,
Держало тебе завжди в тьмі:
Забув, що, порох ти нікчемний,
Є перехожим на землі.
Та є за гробом життя краще,
Воно не знає лічби днів.
А що ж тебе там дожидає,
Про це ти думав вже чи ні?