Пригадаймо муки ми Христові знов

1. Пригадаймо муки ми Христові знов,
Як страждав Син Людський, як пролив Він кров.
Ось у Гефсиманськім стишенім саду
Чути шум і гомін – вороги ідуть.

2. Йдуть вони з вогнями – Спаса хочуть взять.
Воїни мечами люто брязкотять.
Як вже близько стала ворогів юрба,
Тихо і ласкаво Він їх запитав.

3. "Вам кого потрібно в пору цю нічну?
Як Христа-Месію – ось Я тут стою".
В ту ж мить тихо стало від тих слів простих,
Злякано упали перед Ним усі.

4. Раптом зрадник Юда перед Спасом став,
Господа Ісуса він поцілував.
Голосно звернувся: "Вчителю, радій!"
Натовп взяв Ісуса і на смерть повів.