Ночі пізня вже година

1. Ночі пізня вже година,
Вкрила тьма округу всю,
А Ісус на самотині
Тихо молиться Отцю:
"Отче любий, чи не може
Проминути чаша ця?
Тільки хай же буде, Боже,
Воля праведна Твоя".

2. Молить Він Отця, благає
Так у другий, в третій раз,
Піт кривавий виступає
На чолі в скорботний час.
Він до Бога в тиші кличе,
Учнів сон здолав усіх;
У тяжкій борні Учитель
Друзів кличе дорогих.

3. "Годі, годі вам дрімати! –
Любим учням каже Він.-
Ось Мене ідуть узяти,
Час настав страждань Моїх.
І проллю Я кров святую
За світ грішний, за всіх вас..."
Тишу розбудив нічную
Шум народу в пізній час.

4. Йшов з народом Юда-зрадник.
Він Христа поцілував
І, Кого на смерть віддати,
Поцілунком показав.
Міцно руки враз зв’язали,
До Пилата повели,
Наглумились, насміялись
І судити почали.

5. На розп’яття засудили,
Як розбійника, Його,
Тіло до хреста прибили –
Натовп вимагав цього.
Сонце серед дня сховалось,
Морок землю всю обняв,
І завіса розірвалась,
Богу дух Ісус віддав.