Хто підносить свій зір

1. Хто підносить свій зір
на Христа на хресті,
Той одержує спокій душі,
Друже мій, ось поглянь,
як Він світ полюбив,
На хресті і за тебе терпів.

2. Від загроз і від суду
тебе Він звільнив,
І від смерти тебе відкупив;
Смерть, де жало і влада
твоя на буття?
Пекло, де перемога твоя?

3. Як туманом, тобі
смуток душу сповив,
І стражданнями серце стомив,
Але глянь на Христа,
Він промінням сія,
Вічна правда у Нім і життя.

4. О, чому ж у твоїх
таємничих очах
І байдужість буває, і страх?
Друже, глянь на Христа
ти в надії живій –
І отримаєш дар дорогий.