Чоло в вінку терновім похилене униз

1. Чоло в вінку терновім похилене униз,
Колючки гострі в нього до крові уп’ялись.
Ти залишив всю славу, розп’ясти дав Себе –
За муки і зневагу люблю я лиш Тебе.

2. Терпів Ти тяжко, Спасе, страждав за нас усіх:
Ганьбу та зле знущання завдав Тобі мій гріх.
Я заслужив ці муки, мої гріхи Ти взяв, –
Споглянь в цей час на мене, щоб ласку я прийняв.

3. Віддячити не можу, таких не маю слів,
За всі Твої страждання, що Ти перетерпів.
О дай же вірним бути всі дні на цій землі,
Твій подвиг не забути допоможи мені.