Як вийду я з хати на поле

1. Як вийду я з хати на поле,
На воздух прекрасних цвітів,
В цвітах я стою, як на волі, - ой пахнуть цвіти із садів!

2. Крізь листя дивлюсь я на небо, на небі я бачу зірки.
Над ними я так призадумавсь: а хто ж засвітив ці зірки?

3. Чи їх засвітила природа? Чи їх засвітили пани?
Чи їх засвітили незнатні? А де ж узялися вони?

4. Сказав би, що Бог засвітив їх, та кажуть, що Бога нема.
Сказав би: природа створила, - а де ж узялася вона?

5. Зійду на високу гору я, дивлюсь на природу землі,
Там бачу: багато народу загрузло в пустелі гріха.

6. Забули вони всі про Бога, вони не бояться Його.
А Він же стоїть у порога, і скоро побачим Його.

7. Побачим Його, всі побачим, о, як Його будем встрічать!
І гірко тоді всі заплачуть, що кажуть нам: «Бога нема».