В час скорботний в час розлуки

1. В час скорботний, в час розлуки промовляла Ноомі -
З почуттям любові й муки Рут відповідала їй.

2. Рут сказала: «Дорогая, я від тебе не піду,
Лиш куди підеш, туди й я за тобою вслід піду.

3. Де ти будеш жити, рідна, рідний дім там буде й мій,
Буду серцем молодим я твій народ любить, як свій.

4. Де умреш ти, там умру я, буду там похована, -
Розлучити нас з тобою зможе тільки смерть одна.

5. Для мене єдиним Богом буде Бог твій, Ноомі.
Не вмовляй же так суворо і мене ти не покинь».

6. Непохитною любов'ю голос Рути переміг,
І пішли вони обоє, і благословив Бог їх.

7. Рут свекруху так любила, наче маму рідную, -
Тож наскільки більш любила мужа, доленьку свою!

8. Що за відданість без міри, що за вірність без кінця,
Скільки в ній любові й віри, скільки слави для Творця!

9. Хай направить Божа сила всі жіночії серця
Так любить, як Рут любила, вірно й ніжно без кінця.