Сумна дорога немов пустеля

1. Сумна дорога, немов пустеля,
Гріх палить душу, кругом біда.
А розгорнувши гірке полиння,
До нас назустріч біжить вода.

2. Стомились ноги уже в дорозі,
Травою сохнуть твої літа,
Душа загине навік без Бога, -
А поруч чиста біжить вода.

3. Тобі не страшна земна пустеля,
Як по Христових іти слідах,
Бо, розгорнувши гірке полиння,
Вже видно: чиста біжить вода.