Косарі на лугу

1. Косарі на лугу розмахалися гострими косами -
Що їм Божі квітки, їм закінчити б працю свою.
Я на милість Твою надіюсь, Спасителю Господи,
На милість, на милість, лиш тільки на милість Твою.

2. Тільки віра в Тебе - ось моя є невтомна попутчиця,
Віра в те, що Ти всім управляєш на власній землі.
І я знаю, Господь, що Ти завжди за мене заступишся
І, як захисту камінь, станеш Ти проти злої коси.

3. А навіщо ж тоді Ти поїв мене дивними росами,
І для чого з'явився для мене в любові й теплі,
І для чого наповнив мене чудо-піснями, Господи, -
О, невже ж для того, щоби кинуть під ноги скоту?!

4. Косарі на лугу відмахалися гострими косами.
Сінокосу кінець - я ж збережений в полі стою
І як перші ті дні, в насолоді небесними росами
Прославляю Тебе за любов і за милість Твою.