Ой чого так плачеш душе утомлена

1. - Ой чого так плачеш, душе утомлена,
Чи з путі ти збилась, чи любов завмерла?
- Я з путі не збилась, любов не завмерла,
Тільки запізнилась, бо була невірна.

2. - Не дивись за братом - дивись за собою,
Не гонись за прахом - утішайся Богом.
Бо земная слава для душі отрава:
Хто з нею спізнався, той з Богом розстався.

3. Духовнії хори ти любила слухать,
А чужі обряди твою душу мучать.
Душе, пробудися, бо вже світ явився,
Поспішай назустріч та й не опізнися.

4. Люди повставали, стають до роботи,
Працюють для Бога з доброї охоти -
А ліниві люди не хочуть робити,
Для Господа Бога не хочуть служити.

5. А ви, браття, сестри, в зібрання ходіте,
Утішайтесь Словом та й Бога любіте,
Бо хто Бога любить, той Йому і служить,
А хто Йому служить, того Бог полюбить.

6. О, яка то радість - Богові служити,
А після на небі вічно з Богом жити!