Моя душа до Бога рветься

1. Моя душа до Бога рветься, туди, де спокій і любов,
Земне буття - воно минеться, як в пізню осінь шум дібров.

2. А поки ще воно вирує і наповняє гомін твій,
Ще власну ниву доорю я і урожай зберу на ній.

3. Душа вже світиться, як роси, як літні ранки голубі,
Бо вже очистилась і просить у Бога спокою собі.

4. Моя мрія і надія, моє життя і радість -
Все для Тебе, мій Господь.
Ти для мене все: і спокій, і мета, і щастя,
Ти для мене сьогодення й майбуття, Ти моя любов.