Вона стоїть як башта як фортеця

1. Вона стоїть, як башта, як фортеця,
Жива Христова Церква серед хвиль;
Тут Божа благодать безмірно ллється
І в грізний ураган, і в повний

2. Як добре, що живе вона і діє,
Як добре, що залежна від Христа,
Зерно життя у людські душі сіє,
Вона непереможна і свята.

3. Із нас складається величне диво,
Із грішників, що прощені Христом.
Ми - Божий храм і цим сповна щасливі,
І ллється з наших уст хвали псалом.

4. Безсилі ми, але Христос - могутній!
Незнатні ми, та слава наша в Нім!
І Він гряде, Його вже кроки чути,
Щоб взяти нас у славний вічний дім.