Порозкидане безладно скрізь каміння –

1. Порозкидане безладно скрізь каміння –
Перешкода завжди нам,
А з покладеного щільно і з умінням
Виростає дивний храм.

2. Так спасенні душі з себе храм складають,
Непохитно він стоїть.
Дух Господній в нім завжди перебуває,
Всіх єднає в моноліт.

3. Як куски заліза кидають в горнило –
Виливається метал,
А пізніше він гартується надійно,
І стає міцною сталь.

4. Так і ми серцями ще міцніш з’єднаймось,
Будьмо храмом для Творця.
Труд святий в житті звершати так стараймось,
Щоб прославити Христа.