Нива побіліла вже стоїть

1. Нива побіліла вже стоїть,
Золоті зернята осипаються,
Вітерець колоссям шелестить,
Та женців так мало тут схиляється.

2. Ясне сонце жниво золотить,
Колоски додолу нахиляються,
Та на ниву рідко хто спішить,
Потрудитись мало є бажаючих.

3. Де женці? Чому йти не спішать
І чому донині ще вагаються?
Холодом вже віє на полях,
Кращої пори не дочекаються.

4. Тож на ниву, всі женці, спішіть,
Бо настане час - жнива закінчаться.
Поки час погідний - колос жніть,
Щоб врожай зібрати весь для вічності.