Пісня № 457
Жить знову без Бога світ кличе мене
1. Жить знову без Бога світ кличе мене
І щастя дочасне мені не дає;
Але на землі, де одна марнота
Нема більше щастя, як вірить в Христа.
2. Широким шляхом люди світу ідуть;
З вузенької стежки мені не звернуть;
Хай буде терниста й тяжка моя путь,
Я в рай, вони в пекло навіки підуть.
3. Руками бажання вони квіти рвуть,
Та квіти любові їх в'януть вже тут;
Моя ж насолода і вся красота -
Це вічна любов мого Друга - Христа.
4. Усюди у світі зневажений я
За те, що про Господа пісня моя;
Та серце підноситься вірою знов
До Того, хто має незмінну любов.
5. То ніжний і сильний мій Друг і Творець,
За вірність мою в нагороду вінець
Готує Він в райських оселях Своїх
Де сліз і страждань вже не буде земних.
6. Йому присвятив я життя все своє
І знаю: щасливе майбутнє моє;
Вже тут на землі з Ним проводжу я дні
І більшого щастя не треба мені.