В долині паслася отара овець

1. В долині паслася отара овець,
їх в Пастиря всіх було сто.
їх в Пастиря всіх було сто.
І добрий їх Пастир стеріг, як Отець,
але заблудилась одна;
але заблудилась одна;
Від Пастиря свого далеко зайшла,
До Нього вернутись сама не могла.
До Нього вернутись сама не могла.

2. Дев'яносто дев'ять пасуться в гурті,
блукає одна в самоті.
блукає одна в самоті.
І Пастир промовив: "А де ж та одна?
люблю всіх і люба вона.
люблю всіх і люба вона.
Піду Сам за Нею по горах крутих,
Бажаю одну я привести до них.
Бажаю одну я привести до них".

3. І Пастир ласкавий за нею пішов,
всі гори й поля обійшов.
всі гори й поля обійшов.
Над прірвою, бачить, овечка стоїть,
Пастир до неї спішить.
Пастир до неї спішить.
Каміння і терен Його не здержав,
Вівцю погибаючу Він врятував.
Вівцю погибаючу Він врятував.

4. На плечі спасенну овечку Він взяв,
з любов'ю її пригортав.
з любов'ю її пригортав.
На пашу зелену її Він пустив,
життям її Пастир зрадів.
життям її Пастир зрадів.
Радіють всі ангели, співи звучать,
Їм любо за неї Творця прославлять.
Їм любо за неї Творця прославлять.