Сказав Господь Бог до Ноя

1. Сказав Господь Бог до Ноя:
Затоплю Я світ водою
в близький час.

2. Ти збудуй собі ковчега
Для родини і для себе,
Щоб спастись.

3. Ной повірив, не вагався,
Будувать ковчега взявся
В той же час.

4. Люди з Ноя насміхались,
Правди слів не прислухались;
Грішний люд.

5. Потоп хлинув, як те море,
Люди бігли всі на гори,
Там спастись.

6. Води землю заливали,
Тоді люди вже благали:
"Де спастись?"

7. Всі на себе нарікали,
Чому правди не приймали? –
Гнів прийшов.

8. Птахи в небі ще літали
І рятунку скрізь шукали –
Не знайшли.

9. Води землю всю покрили,
Всіх безбожних потопили –
Божий суд.

10. Лише плавав за вітрами
Ковчег з Ноєм і синами
В хвилях тих.

11. Як ковчег став на вершині –
З Ноєм вийшла вся родина,
Всі спаслись.

12. І тепер не менше горя,
Бо безбожним гірка доля
Знов прийде.