Не ради почести і слави

1. Не ради почести і слави
до неба, Боже, лину я;
Хоч край той пишний, величавий,
і ним живе душа моя,
Але Ти й тут, в земній долині,
Отець мені, я - син Тобі...
Не треба почести віднині
і слави іншої мені.

2. Не ради вічного спокою
до неба, Боже, лину я;
Хоч часто тут в житті буває,
томлять мене скорботи дня;
Але Твій труд - це насолода,
в труді натхнення і любов,
І боротьба, і нагорода...
І в цьому спокій я знайшов.

3. Не ради вічного достатку
до Тебе, Боже, лину я;
Ти дав мені спасіння частку
і ожила душа моя;
В нове життя мій дух покликав,
його любов'ю осінив...
О, ласка ця велика! –
Про це я й думати не смів.

4. Не ради тих блаженних далей
до неба, Боже, лину я;
Я хочу в пісні досконалій
співать яка любов Твоя;
Але не можу, бо я знаю:
неповна пісня на землі,
Вона лиш в небі залунає
у досконалості хвали.