На світанку чи пізньої ночі

1. На світанку чи пізньої ночі,
Де б тобі не прийшлося бувати.
"До висот підіймай свої очі" -
Говорила мені моя мати.

2. Ці слова мені в душу запали,
Як весною добірні зернята.
І рясні їх дощі поливали,
Бо ж за мене молилася мати.

3. В ніжнім смутку твоїм голубинім
Я твою доброту відчуваю.
Твоє слово неначе перлина
Мовби зіронька в небі, що сяє.

4. Срібло скроні мої прокриває
Вже і сонце на захід схилилось
Але слово Твоє пам'ятаю
"Сину мій, не забудь помолитись".