З Тобою стрілися у горі ми

1. З Тобою стрілися у горі ми,
Дивився в душу мою зорями,
Проливсь дощами життєдайними,
Сказав, як Батько: «Руку дай Мені». (2р.)

2. Простив гріхи, обняв, як рідного,
Повів мене до храму білого -
Я за Тобою йшов з молитвою,
Спокуту ніс, сльозою вмитую. (2р.)

3. Ходив, ходив, та все туманами,
Душа моя, як свічка, танула, -
І раптом диво, мов наснилося,
Ім'я Твоє мені відкрилося. (2р.)

4. Прийшло прозріння несподіване,
Поглянув я на світ з надією.
У світі злому і невтішному
Прости мене, Ісусе, грішного. (2р.)