З ранніх років своїх у житті ще й донині

1. З ранніх років своїх у житті ще й донині
В спекотні чи вночі бачу - ти на колінах,
Тобі є що сказати до Бога в молитві,
Бо в тебе є сім'я - дорогі тобі діти.

2. Може, ти не даси материнської ласки,
Може, слово твоє не таке ніжне й часте,
Пригорнути мене забракує вже днини,
Бо така твоя батьківська доля в родині.

3. Хай вирує життя тут бурхливе та грізне,
Є у мене в душі віра чиста і світла,
Що за мене завжди линуть в небо молитви,
А вони для мене - наче шолом у битві.

4. Що не скажеш в словах - ти те виллєш в молитві,
Хоч не завжди до тебе уважні є діти.
Все одно ти нестимеш до Бога молитви,
Серце знає одне: це ж твої рідні діти.

5. Скільки ще на землі нам призначено жити -
Хочу завжди я чуть щиру батька молитву,
Лиш одного прошу я так щиро у Бога:
Хай не рветься твоя ще життєва дорога.