Пісня № 886
З гори Оливної дивився
1. З гори Оливної дивився Христос в долину,
Перед Ним серед садів розкішних крився
Могутній цар Єрусалим.
Палаци, мури в час вечірній
Здіймались вгору тут і там,
Між них пишавсь в красі безмірній
Ввесь золотом покритий храм.
2. Піднісши руку урочисто,
Сказав Спас учням тут Своїм:
«Настане час, і збурять місто,
А з ним величний Божий дім.
Жахливі війни будуть всюди,
Народ повстане на народ,
В страху смертельнім будуть люди
Й кривавий всюди заколот.
3. Великий голод, помір, дива
Страшні на небі й на землі,
Впадуть всі зорі наче злива,
Й ввесь світ опиниться в імлі.
Та перше ніж те має статись,
Почнеться утиск у той час:
Вас будуть бити, розпинати,
В в'язницях буде повно вас.
4. Ці кривди, болі й катування
Несіть терпляче до кінця,
Хто перетерпить всі страждання -
Дістане вічного вінця.
До неба ваші очі й руки
Здіймайте в молитвах своїх,
Скоротяться-бо ваші муки
Заради вибраних Моїх.
5. Хоч лжехристи учинять чуда,
Щоб спроневірити ввесь світ,
Та проповідуватись буде
По всій землі Мій Заповіт.
На небі ви знаки криваві
Побачите всі як один -
Тоді у хмарах в Своїй славі
Враз з'явиться Сам Божий Син».