В годину безпросвітную

1. В годину безпросвітную, чи серце сум гнітить,
Молитва заповітная в душі моїй звучить.

2. Є міць благословенная у звуках слів живих,
Струмує незбагненная свята відрада в них.

3. З душі мов камінь скотиться весь сумнів в одну мить,
І вірить, плакать хочеться, і легко, легко жить.