В долині паслася отара овець

1. В долині паслася отара овець,
Їх сто всіх було, як одна.
І добрий їх Пастир стеріг, як Отець;
Аж ось заблукала одна:
Від Пастиря свого далеко зайшла,
До Нього вернутись сама не могла.

2. Дев'яносто дев'ять пасуться в гурті -
Блука одна на самоті.
І Пастир промовив: «А де ж та одна?
Люблю всіх, і люба вона;
Піду Сам за нею по горах крутих:
Я хочу і одну привести до всіх».

3. І Пастир ласкавий за нею пішов,
Всі гори й поля обійшов
І бачить: над ровом овечка стоїть,
І Пастир до неї спішить.
Каміння і терен Його не втримав -
Вівцю, що вже гинула, Він врятував.

4. На плечі спасенну овечку Він взяв,
З любов'ю її пригортав;
На пашу зелену її Він пустив,
Життям її Пастир зрадів.
Радіють всі ангели, співи звучать:
Їм любо за неї Творця прославлять.