Пісня № 1865
Усі ми прагнемо любові і так радіємо як діти
1. Усі ми прагнемо любові і так радіємо, як діти,
Коли сплітається вінок із двох людей, щоб разом жити.
2. Багато квіток є таких, які вже долі поєднали,
Та тільки серденько твоє сумує у своїй печалі.
3. Не плач у журбі, не сумуй, якщо ти стукаєш невпинно,
Якщо шукаєш, не забудь: Господь в обіцянках незмінний.