Тихий вечір Над горою ясно зірочка горить

1. Тихий вечір... Над горою ясно зірочка горить;
У кімнаті над синочком мама плачучи сидить:
Її хлопчик умирає. «Коли ангел прилетить?» -
Шепче він, а мати плаче, обезсилівши від сліз.

2. «О, не плач, не будь сумною, мамо милая моя,
Ти так часто говорила: заважаю тобі я.
Кличе вже мене Спаситель, скоро буду в небі з Ним,
Перейду в Його оселі, у святий небесний дім.

3. Мамо, з просьбою вмираю: ти на Катю не сварись,
В час провини, умоляю, не картай її, прости.
Обіцяй, і я спокійно відійду в небесний край,
Де пісні лунають дивні, - мамо, мамо, не ридай».

4. Вже світліють тіні ночі, тихий ранок навкруги,
А дитя закрило очі і заснуло назавжди.
По нього прийшов Спаситель, душу юную відніс
У чудовий край небесний, де немає горя й сліз.