Свою сутану ніч зняла

1. Свою сутану ніч зняла, вже треті півні - я не сплю:
Читаю я від Іоанна Святе Письмо, що так люблю.
Люблю, бо як же не любить: в нім невгамовний правди пульс,
Живої мудрості вода, Творцем якої був Ісус.

2. Він тут присутній, Божий Син, Його я бачу кожний слід.
І відчуваю, як тепліє душа, холодна наче лід.
Я народилась ніби знов, і світ засяяв в перлах рос.
Мені здалося, що розмову веде зі мною Сам Христос.