Скажи мені ту повість

1. Скажи мені ту повість про той таємний світ,
Про Спасову посвяту, про Спасів Заповіт.
По-простому розказуй, немов дитині тій,
Бо серцем я розбитий, стискає душу біль.

2. Розповідай поволі, щоб все я охопив,
Про дивне те спасіння, як смерть Спас переміг.
Кажи ту повість часто, щоб я не забував,
Бо, знаєш, ранні роси все вітер вдень збива.

3. Ти лагідно, потиху те все оповідай,
Бо я спасіння прагну, бо я сам грішник, знай.
Усе кажи ту повість, коли ти друг мені,
Найбільше ж - як на мене найдуть турботні дні.

4. Кажи стару ту повість, коли зміркуєш ти,
Що знов я можу впасти в тенета суєти.
Коли ж та світська слава захопить знов мене,
Кажи стару ту повість: «Спас визволив тебе».