Прожив немало на землі

1. Прожив немало на землі,
Усе як в сні було й не стало,
Літа мої, як журавлі, кудись летять і не вертають.
А далі що? Куди іти? Лягли на очі тихі тіні...
Кому журбу свою нести, гарячих справ холодний іній?

2. Все перегіркло на полин - усе, що мав, що не збулося,
Все відійшло, як часу плин, журба лишилася і осінь.
Ген вдалині сніги горять, і підступа все ближче відчай,
Але ж горить, горить зоря - вона мене до Бога кличе.