Пісня № 569
Покинув дім забув Отця пішов далеко
1. Покинув дім, забув Отця, пішов далеко
На чужину з свого гнізда, мов той лелека.
За щастя мить ти проміняв святую волю,
І блудний син твоє ім'я - сміх долі.
2. Розтратив статки, в чужині став бідувати,
Бажав поїсти хоч з свиньми, наймитувати.
І пригадався рідний дім і благоденство -
Сльозина рониться, вже сліз шаленство.
3. - Піду додому, до Отця - може, згадає.
Впаду до ніг, скажу Йому - либонь, вблагаю.
І буду наймитом Йому - не вартий сином,
Піду до Батька я в свою країну.
4. - Вернувся син Мій! Знайте всі: він вже не блудний.
Пропащий він - найкращий мій, хай знають люди.
Мій дім - його, і все Моє його хай буде,
І горе, що було, хай він забуде.