Пісня № 767
Не золотомсріблом спасен я від пекла
1. Не золотом-сріблом спасен я від пекла,
Душі ці багатства спасти не могли -
Лиш кров, що за мене струмочком лилася,
Вона лиш надію вселила мені.
2. Не золотом-сріблом мій борг заплатився,
Великий це борг, неосяжна вина, -
Лиш кров на Голгофі за мене лилася,
Вона мені викуп від смерти дала.
3. Не золото щастя дало і надію,
Воно страх, турботи на стежці земній -
Лиш кров, що за мене невинна лилася,
В утомлене серце вселила спокій.
4. Не золото, ні, ланцюги розірвало,
Бо ж томляться тут всі земні багачі, -
Лиш кров на Голгофі ці двері відкрила,
До неба дала оправдання ключі.