На спокійних хвилях моря

1. На спокійних хвилях моря вдалину човен пливе.
Всюди тиша. У просторі небо ясне голубе.
Ось схопилася раптово буря й хвилі заревли,
Серед моря страшно стало, чорні хмари налягли.

2. Мандрівці зніяковіли, у зневір'я впали враз.
Страшно! Де ж узяти сили?.. Віру гублять в грізний час.
Там Один лиш спочиває на кормі після трудів -
Моряки Його благають, і Він голову підвів.

3. «Встань, Учителю, дивися! Чи байдуже це Тобі?
Встань, Благий, розпорядися: в морі грізнім тонем ми!»
Він устав і, повелівши, змовкнуть бурі наказав
І друззям за маловірство співчутливо докоряв.

4. Так у нас в життєвій битві від страху душа тремтить,
Та Христос через молитви Своїх вірних захистить.
Хай утіхою Він буде для знеможених сердець
І для гинучих усюди - вірний Пастир і Отець.