На дорозі збитий чоловік лежав

1. На дорозі збитий чоловік лежав
У крові пролитій, сам собі сказав:
«Хто ж не побоїться сюдою іти,
Щоби зупинитись і мене спасти?»

2. По тій же дорозі священик ішов,
Кинув зір похмурий і не підійшов.
Ось іще проходив якийсь там левит -
І той не зблизився, здалека глядить.

3. І він постидався, гордій, бідняка -
Побитий зостався, глядить здалека.
Поглянув побитий: самарян спішить,
До тих не подібний - в нім любов горить.

4. Перев'язав рани, звідки кров текла,
Його посадив він на свого осла,
Його в гостиницю свою припровадив
І смертельні рани навіки зцілив.

5. Своїх два динари для нього лишив,
Щоби доглядати, він пана просив.
Ти, любов святая, цвіти поміж нас,
А ти, гордість злая, іди геть від нас!