Коли ти друже мій у житті цім втомився

1. Коли ти, друже мій, у житті цім втомився,
І тягар понад силу твою душу гнітить,
Ти під важким ярмом безнадійно схилився,
І падають сльози, і серце болить...

2. Не забудь тяжкий хрест і вінок той терновий -
То ж за тебе, мій друже, Агнець Божий вмирав.
Щоб на небі ти мав життя вічне і нове,
На Голгофі Христос кров святу проливав.

3. Але знай, що прийде та неждана хвилина
І настане останній страшний той час,
І почуєш слова тоді Божого Сина:
«Відійдіть від Мене, бо не знаю Я вас».