Коли складаєш ти хваління

1. Коли складаєш ти хваління і веселишся, брат,
Радієш, що знайшов спасіння - душі нетлінний скарб,
Поглянь лиш на життєве море - і в нім побачиш ти
Потоки сліз, людей у горі, що тонуть в марноті.

2. Без світла віри у темряві плавці кудись пливуть,
І Сонце правди, їм незнане, не освітляє путь.
Хто ж відгукнеться з нас на горе - тих моряків спасать?
Їм руку допомоги в морі, о, поспішіть подать!