1. Із чужого краю, де блукав дух твій,
Голос, вчуй, благає: «Син мій, сину мій,
Йди, скитальче, в край твій, в рідний отчий дім,
Ти блукав в землі чужій - додому йди».
2. З голоду країни в дім іди святий,
Залиши руїни. «Син мій, сину мій,
Йди, скитальче, в край твій, в рідний отчий дім,
Ти блукав в землі чужій - додому йди».
3. Кинь шлях зла й сваволі: знищив тебе гріх,
Ти без сил від болю. «Син мій, сину мій,
Йди, скитальче, в край твій, в рідний отчий дім,
Ти блукав в землі чужій - додому йди».
4. Двері там відкриті ще душі твоїй,
Шле отець привіти: «Син мій, сину мій,
Йди, скитальче в край твій, в рідний отчий дім,
Ти блукав в землі чужій - додому йди.
5. Ти блукав далеко в долі тяжкій, злій -
Жду тебе, серденько! Син мій, сину мій,
Йди, скитальче в край твій, в рідний отчий дім,
Ти блукав в землі чужій - додому йди».
