Ідеш до чудового неба спішиш до святої мети

1. Ідеш до чудового неба, спішиш до святої мети,
А сил так багато ще треба, щоб в славу ту вічну ввійти!
Там змій причаївсь при дорозі, він жало у квіти сховав
І вабить усіх, хто не в змозі, ту квітку принадну зірвать.

2. Є друзі, любов котрих бачиш, ручаєшся в вірності їх,
Але ненароком заплачеш, буває, в житті і від них.
Тому, коли друзі сказали лишити Христа в забутті,
Ти сміло скажи всім, щоб знали:
«Христос найдорожчий в житті».

3. «Мені кращий друг є Ісус, тому не боюсь я спокус,
І світлом життя, і силою є, у Ньому все щастя моє».
Ідеш ти в країну нетління - про неї всім людям скажи,
Дароване Богом спасіння
В житті над усе бережи.

4. А може, сумніву краплина проникла у серце колись -
Спіши до Отця, мов дитина, про сумнів скажи Йому ти.
Він дасть перемогу над злом і сил працювати веслом,
Не здайся, борись, на Спаса дивись,
Усе переможеш з Христом.