Блукаючи життєвими дорогами

1. Блукаючи життєвими дорогами,
Забрів в долину відчаю й тривог.
Ще б довго я благав за допомогою,
Якби не вічний, милосердний Бог.
Коли душа до Господа зверталася,
Благаючи про звільнення з оков,
Багато хто над нею насміхалися,
А Ти, мій Боже, з прощенням прийшов.

2. Мій Боже, Ти спішив до мене, грішного,
З дарунком благодаті й доброти.
Я там, в трясовині, чекав найгіршого,
Та відчай той і страх розвіяв Ти.
Коли душа пізнала, що не прощена,
То огорнув її пекельний жах...
В Христі Ти дарував для неї прощення -
І заспівала звільнена душа!